День вигнання  нацистських окупантів з України — свято, яке відзначається в Україні щорічно 28 жовтня, в день остаточного вигнання військ нацистської Німеччини та її союзників під час Другої світової війни за межі сучасної території України.
Ми віддаємо данину шани та поваги подвигу ветеранів найжорстокішої в історії людства війни. Згадуємо тих, хто поклав життя за наше майбутнє, і вклоняємося їхнім побратимам, які нині з нами.
Наш святий обов’язок – зберегти пам’ять про кожного, хто боровся з ворогом на фронті чи в тилу, загинув на окупованій території, в таборах смерті, чиє життя обірвалося на шляху до  Перемоги.
Низький уклін усім ветеранам Другої світової війни! Велика шана світлій пам’яті тих, хто поклав життя за Україну! Слава тим, хто бореться за її незалежність сьогодні!

Історична довідка.

Визволення України почалося зі сходу – з операції «Малий Сатурн». Це були завершальні бої Сталінградської битви однієї з найбільших битв Другої світової (листопад 1942 – лютий 1943 років), яка стала переломною у ході війні між двома велетенськими державами нацистською Німеччиною та СРСР на користь останнього.
На початку зими 1942 року були звільнені перші населені пункти України, а остаточне визволення українських земель розпочалося у ході Курської битви (5 липня – 23 серпня 1943 року).
23 серпня війська Степового фронту звільнили місто Харків. У вересні – жовтні 1943 року розгорнулася героїчна битва за Дніпро, уздовж якого німці намагалися створити неприступну лінію стратегічної оборони («Східний вал»).
У лютому 1943 року, розвиваючи наступ після перемоги під Сталінградом, радянські війська зайняли Харків та деякі інші українські міста, але вже в березні 1943 року залишили їх внаслідок німецького контрнаступу.
Лише восени 1943 року розпочалося остаточне вигнання нацистських окупантів з України.
28 жовтня 1944 року радянські війська вийшли на околиці міста Чоп на Закарпатті, але боротьба на цій ділянці розтягнулася аж до 25 листопада – лише тоді нацистські окупанти були вигнані з України остаточно.
У вигнанні окупантів брала участь вся Україна: регулярні радянські війська та червоні партизани (разом понад 3 млн. солдат-українців), національне підпілля на чолі з Українською повстанською армією (близько 100 тис. вояків) та бійці на усіх інших фронтах світу, що наближали спільну перемогу над Гітлером.
Але подіями жовтня-листопада 1944 року війна не скінчилася – українці воювали в Європі до 8 травня 1945 року та в Азії – до 2 вересня. На Батьківщині збройний спротив радянській владі тривав ще понад десятиліття.
Вигнання нацистів з українських територій стало можливим завдяки масовій участі українців у лавах як Червоної армії, так і українського визвольного руху (ОУН та УПА). Український вимір Другої світової війни – це боротьба на всіх фронтах і театрах воєнних дій: не тільки на Східному фронті, а й в лавах руху опору інших країн, арміях союзників, що воювали в Італії і Франції, на Далекому Сході та на Тихоокеанському театрі воєнних дій. Ми маємо пам’ятати усіх.
Вигнання нацистів з України стало можливим завдяки об’єднанню зусиль всієї антигітлерівської коаліції та визвольних антинацистських рухів. Спільна перемога не була б можливою без спільних зусиль.
На боці антигітлерівської коаліції на фронтах Другої світової війни боролося українців більше, ніж, наприклад, британців. Сукупні людські втрати України склали значно більше, ніж втратили у цій війні Велика Британія, Сполучені Штати Америки, Польща, Канада та Франція.
Вигнання нацистів стало вагомим кроком до здобуття Україною Незалежності.
Низький уклін усім ветеранам Другої світової війни! Велика шана світлій пам’яті тих, хто поклав життя за Україну! Слава тим, хто бореться за її незалежність сьогодні!